Блог інноваторів: Як покращити життя самотнього ІТ-шника?

Про те, як не варто розпочинати вирішувати проблему, допоки не переконаєтесь, що вона існує; про те, що кожна наша думка – це гіпотеза, яку потрібно перевірити, а генерування ідей – це процес, який не передбачає критики пише у своєму блозі учасниця групи MSIE5 Магістерської програми з інновацій та підприємництва Львівської бізнес-школи УКУ Христина Сеньків.

Senkiv_blog
Христина Сеньків, учасниця групи MSIE5 

Блог написано за результатами четвертого навчального модуля, а саму курсу «Design Thinking» з викладачкою LvBS, директоркою DOT_DOT, Hoshva PR та Hoshva DGTL Оксаною Гошвою.

«Грудневий модуль з Оксаною Гошвою був присвячений дизайн-мисленню – методу розробки продуктів/сервісів, який ще називають «людиноцентричним». В його основі – потреби користувача, а вже потім технічні та економічні можливості для реалізації. Дизайн-мислення є доволі інтуїтивним, більшість із нас користується ним на підсвідомому рівні в повсякденному житті.

Методика є структурованою і з чітко визначеними етапами: емпатія, фокусування, генерування ідей, вибір ідеї, прототипування, тестування. Тобто, досліджуємо потребу/проблему наших потенційних користувачів чи то клієнтів, знаходимо «больові точки», конкретизуємо їх, генеруємо ідеї для їх вирішення, створюємо прототип рішення і тестуємо, чи воно працює.

Отож, трішки про те, чого я навчилась і над чим вкотре задумалась після навчання та кейсу «як покращити життя самотнього ІТ-шника?». Так-так, саме таким було практичне завдання на два дні :)

Не біжіть поперед батька в пекло. Як тільки ми отримали завдання кейсу, одразу почали генерувати ідеї, як би це задовольнити бідного ІТішника. Нам здавалось, що у нього є багато побутових проблем і він не проти їх позбутись чи делегувати комусь. За додаткову плату, звісно ж. Через півгодини роботи ми вже описували функціонал додатку консьєрж-сервісу з десятком послуг. Згодом нас таки змусили провести дослідження-опитування і ми побачили, що проблема криється не там. Отож, не починайте вирішувати проблему, допоки не переконаєтесь, що вона існує.

Кожна наша думка – це гіпотеза, яку потрібно перевірити. Якщо хтось висловив свою думку, то вона може бути фактом для однієї людини, але це не означає, що це є фактом для всіх інших. На основі двох ІТ-шників ми зробили висновок, що побутові справи турбують усіх. Але, як вже згадувалось, це було не так. Як виявилось, 80% опитаних стверджували, що не задоволені якістю свого дозвілля (тобто, воно є, але бракує різноманіття). Тому будьте критичними. Кожна наша думка – це гіпотеза, яку потрібно перевірити.

Читайте також: «Design thinking is a philosophy, a mindset, and a methodology»

Senkiv_blog

Сфокусуйтесь. Дуже багато проблем, які потрібно вирішити і ви не знаєте з якої розпочати? Проведіть голосування в групі, розставте пріоритети, сфокусуйтесь на чомусь одному і пропрацюйте детально рішення цієї проблем. Уникайте ситуації «про все і ні про що» – зробіть одне, але якісно.

Клієнта, як і ворога, потрібно знати в обличчя. Кажуть, що ворога потрібно знати в обличчя, а в нашому випадку – і клієнта. Описати його словами «чоловік, ІТ-шник, 25-35 р., середній+» не можна. Це не працює. Адже, якщо хтось підпадає під ці критерії – не означає, що він має проблеми з дозвіллям.

А от, наприклад, так: «Це Макс, він живе у Винниках, у нього немає авто», – цілком ймовірно передбачатиме проблеми з дозвіллям: хлопець старатиметься на затримуватись в центрі, щоб мати можливість добратись додому громадським транспортом. Макс – зведений образ всіх користувачів, які живуть за межами міста, без власного транспорту.

Отже, максимально детально описуйте сегменти клієнтів і для кожного з них створіть типового «персонажа», який найкраще характеризуватиме групу.

Наш продукт/сервіс – painkiller чи vitamin? Ми зрозуміли, де у ІТ-шників проблема і тепер чітко знали, як звучить наша задача: «Як ми можемо покращити дозвілля ІТ-шника?». Рішенням проблеми став додаток-сервіс організації дозвілля.

Як на мене, варто розуміти: наш продукт/сервіс – це painkiller чи vitamin, те, що «need to have» чи те, що «nice to have». Адже люди платять за painkillers і в їх випадку дрібні баги та недопрацювання – є припустимими, в іншому – аж ніяк.

А що з цього отримає користувач? Які б виклики з’являлись у бізнесу та які проблеми ми б не вирішували, обов’язково дайте відповідь на питання «а що з цього отримає користувач?».

Продав історію – продав свій продукт. У більшості випадків рішення приймають на основі того, як ви презентуєте ідею. У вас є 5 хвилин, щоб переконати замовників. Описуйте проблему та презентуйте рішення у вигляді історії (це може бути сценка, відео, фото). Продавайте історію. Це завжди легше сприймається, є більш емоційним, посилює проблему, про яку ви говорите.

Чарівне слово у командній роботі: «так» чи «ні»? Є три варіанти реакцій на ідеї інших під час брейнстромінгу: «ні», «так, але.. (давай зробимо його червоним)», «так, і.. (давай ще додамо таку функцію)». Так от: ніколи не кажіть «ні» чужим ідеям. Це демотивує інших і змушує закритись в собі. Генерування ідей – це процес, який не передбачає критики.

Читайте також: Блог інноваторів: поганих ідей не буває!

Senkiv_blog