Від ідеї до бізнесу. «Пташеня. Альтернативний дитячий простір»

Багато ідей залишаються лише ідеями, так ніколи й не зреалізувавшись. Так і в бізнесі: аби задум розвинути у проект та розпочати його втілення, часто потрібен поштовх. Для випускників програми з інновацій та підприємництва Львівської бізнес-школи УКУ таким поштовхом стала бізнес-освіта. LvBS та програма MS in Innovations and Entrepreneurship презентують серію статей про ідеї, що стали успішним бізнесом завдяки освіті, про розвиток і труднощі, з якими зіткнулись їх автори.

Shabat

Ніщо не змусило нашу героїню відступитися від її мрії. Христина Шабат – співзасновниця «Пташеня. Дитячий простір», який доволі швидко став впізнаваним проектом у  Львові.  Завершивши навчання на магістратурі в LvBS на програмі з інновацій та підприємництва, Христині невдовзі вдалося зреалізувати свій проект спільно із подругою Соломією Бойкович. За їхнім задумом, «Пташеня. Дитячий простір» мало стати не черговим приватним садком, а комфортним простором, як для дітей, так і батьків, вільним від бюрократії. Це мало б бути якісне середовище для дітей, яке б сприяло їхньому розвитку, як інтелектуальному, так і фізичному, простір, де ти завжди почуватимешся вільно, а оточуватимуть тебе справжні друзі. Простір, де дітям прищеплюються правильні цінності. Не менш важливою ціллю було створити також комфортне середовище для батьків, які б почувалися у «Пташеняті», ніби вдома, і одночасно могли б працювати чи зайнятися собою. І це вдалося!

Як реалізовувався такий амбітний задум та які перепони зустрічалися на шляху до цього нам у інтерв’ю розповіла випускниця LvBS Христина Шабат.

Високий політ починається з маленьких крилець

Звідки з’явилася впевненість, що дещо консервативні львів’яни зацікавляться креативним освітнім простором і що ця ідея насправді «вигорить»?

Свій проект по корпоративних дитячих садочках я захистила ще півтора роки тому. Тоді виходила з особистих потреб, донечка Соломійка народилась у квітні, через це довелося пропустити модуль, та у травні я вже відновила навчання. Так і виникла ідея для проекту: що робити мамам, які прагнуть більшого?

З’явилась мрія створити дитячий садок при кожній великій компанії міста. З цією ідеєю я сміливо попрямувала у такі компанії, але … не знайшла однодумців. Усі казали: так, це класно, але це велика відповідальність. Та я не опустила руки і вирішила робити все сама. Однак сталось так, що переїхала на рік до Києва, хоча знала, що повертатимусь назад. Утім ідея дитячого садка не полишала мене і не давала спокійно жити. Як тільки я повернулася, то заручилась партнерством однодумиці і давньої подруги Соломії Бойкович, і ми активно взялись впроваджувати проект.

Чому ми в це вірили? Бо мамам з дітьми мало де раді, а в нас – справді раді. І ще, за офіційними даними, близько 30% дітей у Львові не мають місця в садочку, то куди ж їм подітись?  

Shabat

Коли є спільнота, то легше йти до мети

Чи не було страху розпорошитися? Адже «Пташеня...» насправді задекларувало дуже сміливі цілі: якісне дозвілля для діток, при цьому й матусі не залишаються осторонь, а можуть як попрацювати, так і навести красу.

Страху не було. Вдень ми займаємось дітьми, після роботи – батьками. Запровадили вивчення англійської для мам, також у пріоритеті будуть курси водіїв. Ажіотаж уже є, не з усіма доходить до діла, але в цьому ми, власне, і бачимо нашу місію, змінити «мамський світ». Сказати: мами, хоч наші діти для нас цілий всесвіт, але навколо є ще інший світ і ми маємо бути сильними і красивими в ньому.

Час до часу ми робимо дні краси, куди запрошуємо лекторів, щоб поєднати приємне з корисним. Також у нас передбачена програма розвитку для мам «Включайся!». Ми надихнулися  Шерил Сендберґ і її книгою «Включайся! Жінки, робота й воля вести за собою».  Прагнемо, власне, включити і об’єднати тих, хто хоче більшого. Бо самому значно важче, а коли є спільнота, то легше йти до мети.

Які підходи використовуєте, аби об’єднати діток, що вперше приходять до вас, під одним дахом, а, можливо, й вперше залишаються без мами?

Тут все банально: ми робимо так, щоб кожна дитина розвивалась, як їй подобається, вихователі лише коригують розвиток. Сама програма у нас досить інтенсивна: тричі в тиждень заняття англійською, щодня нова тема, раз на тиждень музика, експеримент, куховарення, заняття за методикою Монтессорі.  Проте ми не змушуємо дітей силою. Звісно, деякі дітки плачуть, але ми не зачиняємо  двері перед батьками і вони можуть у період адаптації побути з ними разом на заняттях. Це працює. Окрім того, ми підбираємо вихователів, які кайфують від дітей. І це точно найважливіше. Вони просто люблять дітей, як і ми. Отож якось так нашими спільними зусиллями і з Божою допомогою пазл складається – і вже бачимо результати. Ми не хочемо бути посередніми, нам потрібно бути найкращими, тож рухаємось в цьому напрямку.

Я впевнена, що робота, яку я роблю, має сенс, інакше я б цього не робила!

Навчання у LvBS – це розширення меж у власній голові

Розкажи про роботу над цим проектом від ідеї і до втілення. І як допомогло у цьому саме навчання у бізнес-школі?

Проект я реалізовувала чітко за дипломом. Особливо допоміг бюджет, який був написаний не без допомоги нашого викладача Любомира Тарновського. Це може звучати, як утопія, але ми зробити «Пташеня» за проектом бюджету дворічної давності – і все вдалось втиснути в межі.

А навчання у LvBS загалом, окрім корисних інструментів, це ще й розширення меж у власній голові. Розуміння користі від праці не лише для себе, а й для когось. Думаю, це головне з того, чого я навчилась.  Я чітко знаю, яка моя місія і як я можу її втілити за допомогою проектів, які роблю. А де ж тут бізнес, спитаєте ви? Все буде, якщо наміри щирі!

Shabat

Читайте також: Від ідеї до бізнесу. Про.Світ